Хор

Як ви може знаєте я в шкільному хорі :) 
Увесь час починаючи з початку навчального року ми практикували 6 пісень для фестивалю.
Ось і прийшов час для, вище згаданого, фестивалю.Відбувся він в 50 хвилинах від Джейсонвіля, крім нашої школи там ще були інші 5 шкіл. Тож сьогодні ви довідаєтесь про цей цікавий деньок.

Він почався як завжди. З нехотіння прокидатись рано вранці, але все ж таки з зібранням сил та позитиву з гарним настроєм відправилась в школу. Тільки я не пішла до локеру, не зустрілпсь з друзями, не була на уроках, я пішла в клас хору, де більшість вже були готовими до даної поїздки. Привіталась зі знайомими, чекаючи вчителя поговорила з Ліндсі. Нам роздали текст пісень, яких нам не вистачало та ми всі відправились в жовтенькі шкільні автобуси, поділившись на дві групи. Там я сиділа разом з Ліндсі, іноді розмляла з Кейсі та Кейт (знайомі з танцювальної команди).

Через годинку ми прибули на місце та розмістились на вказаному нам місці в спортивному залі. Ця школа в якій ми були вважається маленькою, але вона все рівно більше моєї. Потім, залишивши тут речі пішли на іншу сторону залу занявши місця, поділившись на сопрано, альтерів, бас і тд. Я альтер до речі. Так ми змішались з іншими хорами. Нас там чоловік 400 було! Це круто, коли так багато людей співають одночасно, як один єдиний організм. А керувала нами професор з університету. Така енергійна та  життєрадісна жіночка. 
Ми почали практикуватись десь години 2-4. Мені здається я ніколи так багато не співала, та мені це подобається. 
Далі був ланч 40 хвилинок, під час якого я трошки блище познайомилась з дівчинкою з мого класу історії сша. Виявляється вона грає на багатьох інструментах і навіть влітку її запросили на музичний табір в Франції!

Далі ми знову повернулись до декілька годинної репетиції.
Потім нам показали нашу кімнату для підготовки, та ми пішли на вечерю - гамбургер, печиво, лимонад, кукурудза, яблуко та чіпси. Непогано, мені навіть сподобалось.

Далі всіх одинадцятикласників покликали та ми зробили разом трошки дивну фотку. Всі лягли на підлогу в одному зі спортивних класів в круг. Трошки дивно, але фотка непонана вийшла :)

Ой а потім був виступ. Неймовірно коли так багато людей співають разом, під керівництвом професора. Відчуття не описати словами. В той момент я так хотіла щоб мої батьки це бачили, або хоча б хост батьки, але так вийшло, що зі знайомих був тільки директор школи і вчитель з гри на гітарі.

Я дуже задоволена тим що обрала хор, незважаючи на те що була не впевнена в своєму голосі. Іноді коли ти ризикуєш - отримуєш найкращий досвід. Тепер я відчуваю себе набагато впевненішою в співі. Якщо є комплекси - йди проти них і ти їх подолаєш. Ось що я для себе відкрила.